Липень 1

ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569 РОКУ

Люблінська унія, Ян МатейкоНа середину XVI століття територія сучасної України була розділена між двома державами – Великим князівством Литовським та Королівством Польським. На фоні загострення міжнародної ситуації, та багатьох внутрішніх проблем постало питяння про об’єднання в єдину державу. Що і відбулось 28 червня – 1 липня 1569 року після підписання Люблінської унії, та утворення Речі Посполитої (дослівно “спільна справа”). Ця подія мала доленосне значення не тільки для литовців та поляків, а також українців та білорусів.

Шлях до унії

1569, Люблінська унія
Українські землі в складі Велекого князівства Литовського та Королівства Польщі.

Процес об’єднання  започаткувала династична Кревська унія 1385 року, укладена з метою спільного подолання зовнішньої небезпеки —лицарів-хрестоносців.

З іншого боку, з другої половини XV століття став набирати сили новий суперник Литви — Московське князівство, яке почало претендувати на українські та білоруські землі. На початку XVI століття Литва у війнах з Московією втратила майже третину своєї території, зокрема Чернігово-Сіверщину і Смоленськ. Ситуація загострилась в середині XVI століття, коли почалась Лівонська війна. Литва, що підтримувала лівонців, опинилася на межі катастрофи. Щоб уникнути завоювання, вона мусила знайти надійного союзника.

В той же час активізувались татарсько-турецькі набіги на землі як Польщі так і Литви. Така кількість зовнішніх ворогів сприяла унії.

Українське питання

Аристократія України на той час налічувала 20 князівських родів.  Князі мали особливі права: вони діставали імунітет від суду провінційної адміністрації; скарги на князів міг подавати лише сам великий князь. Могли виступати на війні під власними корогвами на чолі власних озброєних підрозділів. Осередком княжих родів була Волинь. Тут сиділи князі ОстрозькіСангушкиЧарторийськіВишневецькі та інші нащадки удільних князів.

Другу ієрархічну сходинку за князями займали пани. Вони володіли власною спадковою землею (вотчина), а не наданою від великого князя. Їхні вотчини не тільки служили символом певної матеріальної незалежності, але й підкреслювали значність, давнє походження роду, що володіє своїм маєтком.

Нижчу сходинку у привілейованому стані займали представники військовиків, які перебували на службі у князів — дрібна та середня шляхта.

Кожен з цих прошарків прагнув отримати більше прав та бути на рівні з польськими магнатами.

Люблінська унія 

 

Розгляд питання про укладення унії розпочався в січні 1569 на спільному польсько-литовському сеймі у Любліні (звідси і назва угоди). Однак в березні 1569 великі литовські магнати, які погоджувались на об’єднання тільки при умові існування окремого сенату і сейму Великого князівства Литовського, припинили переговори. Польський сейм,

Українські землі в складі Речі Посполитої, 1569 р.
Українські землі в складі Речі Посполитої, 1569 р.

використовуючи підтримку литовської і української шляхти, що була невдоволена пануванням великих землевласників у князівстві та намагалась одержати такі ж права як і польська шляхта, санкціонував акти короля Сигізмунда II Августа про відторгнення і приєднання до Польщі українських земель – Підляшшя, Волинь, Брацлавщину, Поділля і Київщину. Тиск шляхти, невдачі Литви у Лівонській війні 1558-83 рр. та прагнення отримати військову допомогу з боку Польщі в боротьбі з Московською державою, примусили литовських магнатів піти на відновлення переговорів. 28 червня 1569 була підписана Люблінська унія, яку 1 липня 1569 затвердили роздільно депутати польського і литовського сеймів.

Наслідки для українських земель

 Люблінська унія завершила процес об’єднання двох держав, що розпочався з укладення Кревської унії 1385.
  • На чолі об’єднаної держави стояв монарх, який титулувався королем польським і Великим князем Литовським. Його мали обирати на спільному польсько-литовському сеймі і коронувати в Кракові.
  • Спільними для Польщі та Литви були сейм і сенат, запроваджувалася єдина грошова одиниця.
  • Велике князівство Литовське зберігало певну автономію, маючи окремі закони, судову систему, військо, уряд і адміністрацію.
  • Українські землі, що увійшли до складу Польщі, були поділені нa Берестейське, Подільське, Брацлавське і Київське воєводства.
  • Об’єднання спряло інтенсивному розвитку економіки на українських землях, але і посиленню експлуатації селянства.
  • Українські міста перетворились на магнатсько-шляхетські резиденції, центри розвитку ремесел і торгівлі, вони активно залучаються до міжнародної торгівлі.
  • Укладення Люблінської унії привело до значного посилення національно-релігійного протистояння в Україні (наступ католицизму) і, одночасно, викликало піднесення українського національно-визвольного руху проти польської влади.
Facebookgoogle_pluslinkedinmail


2015. All rights reserved.

Оприлюднено 01/07/2016 Nadia_Halushka в категоріі "ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР", "Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *